Лекція «Історія перформансу»

Заключна лекція другого блоку «Історія перформансу. Сенс – байдужий, тіло – безцільне».

Fluxus (Н.Дж.Пайк, Д.Мачюнас, Д.Брехт) в Німеччині і потім в США. Алан Капроу: зрушення в бік процес-арту, геппенінгі. Дж.Кейдж. Й.Оно. 70ті: початок історії перформансу – криза класичної репрезентації – тіло стає об’єктом / суб’єктом, критична тілесність. Демістифікація. В.Аккончі (ситуації інтерсуб’єктивності), М.Абрамовіч, К.Бьорден (перформанс як жертвоприношення). Ритуал і нова міфологізація. Віденський акціонізм. Феміністична критика: К.Шнееман ( «плоть як матеріал»), В.ЕКСПОРТ, В.Бікрофт (колективна нагота).

Поступовий вихід на інтервенціонізм (підрив, інституційна критика, «суспільство спектаклю» Гі Дебора і «реляційну естетику», коли мистецтво розчиняється в соціальній практиці. У ситуації краху великих утопій на перший план виходить етика малих справ – побудова мікроутопій, про що говорили ще на першій лекції. Критерій якості замінюється критерієм цінності. Сантьяго С’єрра. Розглянемо тенденції 00-х, коли художники («Корпорація Бернадетт», група Yes men, В.Раад), приймають «стратегію аватару» за аналогією з гібридними війнами, коли в ситуації неможливості верифікувати істину, створюються плацдарми для симуляції, інформаційних каскадів, підриву і фейкових структур.

Номер: 066 142 51 18

Квиток на одну лекцію – 75 грн