Виставка «Микола Коц: український дисидент, правозахисник, політв’язень»

На виставці, до 87-річчя від дня народження та до Міжнародного Дня захисту прав людини, вперше увазі відвідувачів представлено низку матеріалів з особистого архіву, який був переданий до фондів музею після смерті Миколи Георгійовича. Це, зокрема, його фотографії різних років, табірні замітки та рукописні спогади, документи про переслідування дисидента радянською владою, матеріали про підтримку волинянина міжнародними правозахисними організаціями та його участь в українських: Українській Гельсінській Спілці, Всеукраїнському Товаристві політичних в’язнів і репресованих, Українській Асоціації «Міжнародної Амністії».

Народився Микола Георгійович Коц 4 грудня 1930 року в селі Гуща Любомльського повіту. В 1940-і роки його родина була репресована радянським режимом: батько і брат отримали довгі строки ув’язнення, як класово ворожі елементи («куркулі»). Після здобуття за часв хрущовскї «відлиги» вищої освіти Микола Коц викладав у технікумах на Тернопільщині. У 1960-х роках став дисидентом, розповсюджував публікації про злочини радянського тоталітаризму. У 1968 року отримав сім років таборів та п’ять років заслання. Карався у мордовських таборах.

Микола Коц – засновник і голова Української Гельсінської Спілки на Волині (1988 р.), співзасновник Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих (1989 р.). У 1994 році вступив до Української Асоціації «Міжнародна Амністія». Також був членом редколегії по написанню тому «Волинська область. Реабілітовані історією» (2003 р.). Автор численних статей та книг. Помер у Луцьку 26 січня 2017 року.