Виставка робіт Андрія Горбаля «Напрям»

Нам властиво сприймати природу фотографії як граматику зору та наочне втілення законів, за якими увага фіксує предмети та явища. Фотографія, втім, це ще й інструмент порозуміння між зображеннями, схопленими об’єктивом, та оком, що здійснило все це безпосередньо, ще до використання камери. В даній серії робіт всі ці фактори є константами.

Напрямок – перш за все одиниця ділення простору щонайменше на кілька категорій – потенційний, нейтральний, та простір, що буде середовищем руху. Це також спосіб вираження інтенції до пересування. Отже, напрямок створює локацію, де особисті візії художника знаходять зв’язок із різними видами простору. Таким чином останні отримують додатковий контекст, в якому вони функціонують.

Напрямок завжди ініціює рух за ним, вказує на якусь послідовність, тому і чергування зображень у всій серії не є випадковим – відкритий простір змінюєтьс закритим, засоби пересування простором змінюються на місця, де рух залишається пасивним чи обмеженим.

Зображення – рукотворні чи зроблені камерою – можна сприймати як різновид мови. Як можливість сповіщення особистих сенсів чи комунікації з вищеозначеними видами простору та речами, що його впорядковують. Важлива деталь кожного зображення в серії цих робіт – спосіб, в який відбувається спілкування з зображеним простором шляхом зображення робіт художника. Найбільш повним чином це виражено на фотографіях робіт у стилі street-art. Лінійно виконані роботи є впорядкованим переходом обживання зображенням від одних типів простору та поверхні до інших. Таким чином відбувається посилання на Евклідову геометрію – ми бачимо зображення, створене в конкретний момент минулого. Іншими словами, воно є перервним.

Поєднання різних пропорцій, витворення для них спільного середовища існування утворює особливу контрастну естетику між різними медіумами та сприйняттями. Отже, графічні роботи та street-art стають втіленням руху, який ініціює напрямок – він завершується синхронно з закінченням накресленої лінії.