Виставка «Волинська рукописна спадщина у факсимільних виданнях»

На виставці представлені факсимільні видання Пересопницького Євангелія, Луцького Євангелія, Луцького Псалтиря. Видання Пересопницького Євангелія було подаровано Предстоятелем УПЦ Митрополитом Володимиром у квітні 2010 року, а видання Луцького Євангелія і Луцького Псалтиря – керуючим Волинською єпархією УПЦ Митрополитом Волинсьим і Луцьким Ніфонтом.

Найдавнішими писемними раритетами Волині, які були по-новому відкритими в останні роки, є Луцький Псалтир і Луцьке Євангеліє. Факсимільні видання вийшли накладом у тисячу примірників і надруковані на папері, який нагадує пергамент. Луцьке Євангеліє унікальний рукопис XIV століття, одна з найдавніших богослужбових книг України. Рукопис належить до пам’яток галицько-волинської книгописної школи.

Місцем написання книги був Спаський Красносельський монастир поблизу Луцька. Луцьке Євангеліє – повний апракос, тобто богослужбовий збірник, у якому текст чотирьох Євангелій поділений на окремі пронумеровані цілісні частини – зачала, розташовані по порядку прочитування ід час богослужіння у святкові, недільні та будні дні протягом року. Оригінал зберігається у Російській державній бібліотеці (Москва). Луцьке Євангеліє представляє велику цінність не тільки як твір книжкового мистецтва, а й як джерело пізнання історії писемності, мови, літератури та духовної спадщини.

Луцький Псалтир був написаний у 1384 році до річниці смерті правителя Волинської держави – великого князя Дмитрія-Любарта на замовлення його синів, настоятелем Луцького Свято-Катерининського храму священиком Іоаном. У післямові він дав коротку характеристику ситуації, що склалася на Волині після того, як її захисник помер. То ж рукопис можна вважати не тільки богослужбовою книгою, але й літописом тих часів. У пам’ять про князя збірник псалмів був переданий Іоано-Богословському собору у Луцькому замку, де його щоденно читали за упокій душ Дмитрія-Любарта і його волинських побратимів по мечу. За шість століть сліди книги загубились.

Новітня згадка про Луцький Псалир з’явилась лише у 1954 році у дослідженні італійця Карло Вердіані. Як виявилося, з 1932 року старовинний рукопис зберігається у бібліотеці Медичі Лауренціана у Флоренції (Італія). Факсимільне видання здійснене з нагоди 1025-ліття хрещення Київської Русі за сприяння благодійного фонду Бориса Клімчука «Рідна Волинь». Луцький Псалтир є джерелом для палеографії, текстології, історії української мови і розвитку церковнослов’янського письма.

Пересопницьке Євангеліє є першим з відомих перекладів Святого письма книжною староукраїнською мовою у 1556-1561 роках. Цікам доповненням до ксимільнго вння стала книга «Пересопницьке Євангеліє. Витоки та сьогодення», яка вийшла друком у видавництві «АДЕФ- Україна» 2010 року. У книзі поряд з оригінальними текстами подається переклад сучасною українською мовою.